Пісня на аркуші паперу: як 2,9 МБ музики стиснули до 21 КБ і надрукували у восьми QR-кодах

Музична касета, яка виглядає як аркуш паперу

Розробник Makestreme створив експеримент Paper Tunes: пісню можна зберегти на звичайному двосторонньому аркуші у вигляді QR-кодів, а потім відновити й відтворити без стримінгового сервісу та без передачі самого аудіофайлу через інтернет.

Вихідна композиція тривала 2 хвилини 7 секунд і займала приблизно 2,9 МБ у MP3. Для одного QR-коду це занадто багато, тому головною задачею стало не кодування, а радикальне зменшення обсягу аудіоданих.

2,9 МБ перетворилися приблизно на 21 КБ

Автор використав EnCodec від Meta — нейромережевий аудіокодек. Він не намагається зберігати кожен семпл як звичайний аудіоформат, а переводить звук у компактне дискретне представлення, з якого декодер потім реконструює аудіосигнал.

Після тестів Makestreme зупинився на режимі близько 3 кбіт/с. За його описом, 1,5 кбіт/с уже давали надто помітне погіршення. У підсумку музичні дані зайняли близько 21 КБ — приблизно у сто разів менше за вихідний MP3, залежно від того, що саме порівнювати.

Навіщо вісім QR-кодів

Навіть 21 КБ незручно пакувати в один надійно сканований QR-код. Тому дані розділили на вісім частин: чотири коди надрукували на одному боці аркуша і ще чотири — на другому.

Під час відтворення програма сканує сегменти, перевіряє їхню послідовність, збирає бінарний потік і передає його EnCodec. У цьому сценарії папір справді є носієм даних: у QR-кодах міститься саме компактне представлення композиції.

Це не lossless і не заміна FLAC

Експеримент не означає, що 2,9 МБ звуку можна без втрат «магічно» втиснути у 21 КБ. EnCodec працює з дуже низьким бітрейтом і відкидає частину інформації. Нейромережевий декодер реконструює правдоподібний звук, але результат не тотожний вихідному MP3.

Саме це робить Paper Tunes цікавим: проєкт показує, наскільки компактним може бути аудіо, якщо головна мета — зберегти впізнавану композицію, а не кожну деталь оригінального сигналу.

Той самий потік передали через LoRa

Автор перевірив і другий сценарій: стиснуті дані передавалися між двома ESP32 через LoRa. Цей тип радіозв’язку створений для невеликих пакетів і великих відстаней, тому звичайний музичний файл для нього надто «важкий».

Компактне представлення робить можливими дивні, але корисні сценарії: автономні інсталяції, інтерактивні листівки, навчальні проєкти, передавання короткого аудіо через дуже вузькі канали або фізичні архіви без хмарного сховища.

Цифровий файл знову можна взяти в руки

Найприємніша частина Paper Tunes — не рекорд стискання, а змішування фізичного та цифрового. Пісню можна надрукувати, підписати, покласти на полицю або передати іншій людині як предмет.

Це навряд чи замінить Spotify чи локальну музичну бібліотеку. Але як демонстрація neural compression Paper Tunes чудово показує: носієм цифрової музики може бути навіть звичайний аркуш паперу.